Дім без стін: як пам’ять, мова, культура і людські взаємини стають новою домівкою

01.08.2026

Втрата фізичного дому не означає остаточного зникнення простору, який людина називає своїм. Навпаки, досвід вимушеного переселення засвідчує, що поняття дому поступово звільняється від матеріальних меж. Дім перестає бути лише будинком, квартирою, подвір’ям чи вулицею дитинства. Він перетворюється на складну систему зв’язків, що охоплює пам’ять, мову, звички, символи, запахи, голоси, історії та людські взаємини. У ситуації війни, окупації чи вимушеної міграції постає парадоксальна форма існування: людина втрачає місце, але прагне зберегти простір своєї належності.

Візьмемо «хорошіх рускіх»… Де візьмемо?

21.02.2026

Ідеологема «хорошій рускій» виявилася занадто функціональною – аж підозріло універсальною. З одного боку, її поширення створює позитивний візерунок опозиційним Кремлю релокантам, які намагаються самоорганізуватися у так звану опозицію та представляти на світових демократичних майданчиках інтереси «прєкрасной россіі будущєва». Вони активно конструюють образ «іншої росії» – модерної, ліберальної, нібито очищеної від імперського спадку, але при цьому дивовижно обережної у формулюваннях і принципово невизначеної у питаннях відповідальності.

Кіт над Галічем

19.10.2025

Стамбульський кіт Шекер-ага, за нашим звичаєм Цукор-пан, мешкав у старому, похиленому будиночку в дільниці Вефа, там, нижче мечеті Сулейманіє, ближче до Золотого Рогу. Там, де тіні мінаретів сплітаються з імлою, димом і морським повітрям, а кожен день пахне спеціями і кавою.

У тому домі оселилися сирійці – жінка з трьома дітьми. Чоловік їхній загинув у дорозі, коли небо сипало вогнем на землю, коли світ перевернувся й лишив тільки страх. Вони прибули сюди, до Стамбула, із пустими руками, з острахом замість мови. Люди навколо були чужі, і лише один кіт розумів їхнє горе. Родина жила, як могла, і хоч життя було гірке, але кицюн був ситенький, угодований. Світ іще не зовсім осиротів.

Казус Юлії Латиніної: «хАрошая русская лібералка»

22.07.2025 Юлія Латиніна – одна з найпомітніших російських «псевдоліберальних» журналісток, яка тривалий час позиціонувалася як критикиня путінського режиму. Її численні публікації, колонки та виступи на «Ехо Москви» і в YouTube-ефірах формували образ «незалежної інтелектуалки»

Мова як маркер ідентичності: динаміка мовної ситуації в Україні

27.06.2025 Мовна поведінка українців за останнє десятиліття зазнала глибоких трансформацій, які свідчать не лише про зміни в комунікативних практиках, а й про зрушення у сфері національної ідентичності.

Американський рецидив: Україна – не предмет торгу!

27.04.2025 Жодних сумнівів: Російська Федерація після розпаду СРСР не стала повноцінною модерною державою. Вона перетворилася на агресивне неоімперське утворення, яке паразитує на уламках радянської епохи. Московський центр не просто відмовився інтегруватися у світову спільноту на засадах рівноправного партнерства, він обрав шлях домінування, підкорення та експансії. Власне, Росія є типовою неоколонією – лише з тією відмінністю, що вона прагне сама бути метрополією.
Ефекти українсько-польської наукової співпраці
01.12.2020

Метою праці «Соціолінгвістичний компендіум» є ознайомлення майбутніх соціологів і філологів, а таж осіб зацікавлених цією проблематикою з основними поняттями, проблемами й методами соціолінгвістики – науки, що розвивається на стику мовознавства, соціальної психології та етнографії і вивчає проблеми, пов’язані із соціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і роллю мови в житті суспільства.

Ця книга, що є колективною працею українських та польських учених, які взяли за основу фундаментальну працю Белікова В.І. та Крисіна Л.П. «Соціолінгвістика». Автори використали також найвагоміше й найцінніше з того, що видано з цієї галузі в Україні й Польщі, зокрема книгу Наталії Шумарової «Основи соціолінгвістики», а також монографію Гелени Красовської «Польські горяни на Карпатській Буковині». Обидві книги написано й видано польською мовою.

Отже, пропоновані нами нариси з соціолінгвістики є синтезом всього, що зроблено в цій царині науковцями зі східної частини Європи, східнослов’янськими й, почасти, західнослов’янськими вченими. В українському (як і в польському) мовознавстві немає жодної аналогічної праці, в якій би було показано на матеріалі державної мови, як „соціальне” „вмонтовано”, „вживлено” в сам механізм мови, зокрема в її лексико-семантичний ярус, тому нам довелося користуватись роботами російських дослідників.

Варто згадати, що переклад усіх цитат з російської, англійської та польської мов на українську, а також з польської на російську зроблений авторським колективом. Тому в тексті Посібника ми додатково це не вказуємо. І лише деякі цитати з російської мови не перекладено нами на українську з метою збереження специфічного колориту. Ми залишали й ті російськомовні цитати без перекладу, які слугували безпосередньою мовною ілюстрацією для тих або тих соціолінгвістичних явищ.

Що ж стосується структури книги, то вона складається з ґрунтовної Передмови, де описано процес виникнення соціолінгвістики як науки. Відповідно, у першій частині порушено питання витоків цієї інтердисциплінароної галузі, проаналізовано її статус і об’єкт.

Праця охоплює майже всі розділи соціолінгвістики: основні її поняття, її найважливіші проблеми, її стикові аспекти: соціологія, соціальна психологія, демографія тощо; напрямки соціолінгвістичних досліджень, її методи, а практична соціолінгвістика представлена окремим блоком.

«Соціолінгвістичний компендіум» є результатом наукових пошуків українсько-польського колективу вчених, які представили результати своїх напрацювань у циклі соціолінгвістичних нарисів.

Книга видана за сприяння Польської академії наук

Pobierz w PDF